- усиновити
- [ўсиенови/тие]
-ноуўл'у, -ви/ш, -виемо/, -виете/, -оўл'а/т'; нак. -ви/, -ноув'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
усиновити — див. усиновляти … Український тлумачний словник
усиновити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
усиновлений — (всино/влений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усиновити. || усино/влено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. усино/влені, них, мн.Ті, кого усиновили … Український тлумачний словник
усиновлення — (всино/влення), я, с. Дія за знач. усиновити … Український тлумачний словник
всиновити — [ўсиенови/тие] = усиновити ноуўл у/, ви/ш, виемо/, виете/, оўл а/т ; нак. ви/, ноув і/т … Орфоепічний словник української мови
адоптувати — Адоптувати: (дитину) взяти дитину за свою, усиновити [25] привласнити [19] прийняти за свій (внесок) [VI] приняти за свій (внесок) [VII] … Толковый украинский словарь